Якщо не знаєш з чого почати... філософія тренувань
Час настав Кожен маэ свою мрію.
Проте більшість людей
зволікають з її втіленням. День у день відкладаючи зустрічі,
тренування, ідеї власне життя врешті решт. Потрібно зрозуміти чого ти
дійсно бажаєш. Поставити перед собою мету і йти до неї незважаючи ні на
які перешкоди. Рухатись у просторі без обмежень і перешкод, ось мрія
яку допомагає втілити ПарКур.
Як багато разів ти відмовлявся
від екстремальних маршрутів та способів пересування?, мабуть і не
перелічити. Як багато місць де ти ще не був, через думку що туди не
можливо дістатись? "От я б туди заліз якби не було людей!" - це є в
твоїй голові? Якщо так то я тебе здивую, ПарКур допомагає долати не
тільки фізичні перешкоди, але й психологічні.
Соромишся
стрибнути через перилку? То ти не можеш подолати свій внутрішній бар"
ер. Але якщо ти трейсер то соромитись тут нічого, адже ти спортсмен для
якого місто - тренувальний майданчик. Для здійснення твоїх мрій нема
кращої нагоди аніж зараз, саме тепер, в цю саму мить коли ти читаєш цей
текст. Усвідом лише одну річ і пам'ятай її завжди: якщо маєш мету в
житті, то для наближення до неї, щось зробити ти можеш прямо зараз.
Якщо
хочеш стрибати вище то потренуйся в присіданні, походи на носках. Хочеш
вправніше залазити на споруди - повиси на шафі, повіджимайся на
фалангах пальців. Твоя мрія сальто (flip), звісно ти не встанеш і не
стрибнеш його одразу, проте для втілення цієї мрії ти також можеш щось
зробити прямо зараз. Відпрацюй висоту стрибка та групування тіла в леті
або хоч доклади зусиль на пошук тих хто може навчити. Головне не вмикай
кожен день в очікуванні коли Давід Бель приїде і почне тебе тренувати.
Починай
сам займатись ПарКуром, а не чекай поки ПарКур займеться тобою.
Насправді аргументи на зразок "нема часу", "не та погода" є лише
виправданням власної слабкості чи ліні. Завжди той час і ті умови. Лише
твоя цілеспрямованість має значення. Якщо на вулиці грязюка, йде дощ -
тренуйся в залі. Нема бажання? то можливо в тебе інша мета в житті, або
твоя теперішня ціль відпочити перед тренуванням. Якщо довго чекати на
ліпший для тренування момент, то його можна й проґавити. Коли він
настане то ти його просто не впізнаєш. Потім будеш гризти лікті й
казати - "шо ж я так провтикав?". Ще гірше коли ти його дочекався, а
він не виправдав твоїх сподівань. Нехай тебе не гнітить навіть те що в
твоєму місті немає трейсерів чи команд, починай займатись сам. Можливо
якщо цього не зробиш ти то ніхто інший і не буде розвивати ПарКур в
твоєму місті. Не шукай прикладу для наслідування, будь ним сам.
P.S. Текст присвячений новачкам; та ледацюгам які не знають з чого почати. Не гай часу, зараз слушна мить...
